Свириденко розповіла, чого очікувати ФОПам у лютому.
Кабінет міністрів України не має наміру подавати до Верховної Ради законопроєкт, що передбачає запровадження податку на додану вартість (ПДВ) для фізичних осіб-підприємців (ФОП), у лютому поточного року.
Відповідну заяву під час години запитань до уряду зробила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко.
Вона спростувала плани щодо реєстрації документа найближчим часом.
«У лютому уряд не буде подавати до парламенту законопроєкт про запровадження ПДВ для ФОП», — зазначила Свириденко.
Водночас посадовиця не уточнила конкретних термінів, коли саме уряд планує винести відповідну ініціативу на розгляд законодавців.
Суть пропозицій Мінфіну
Нагадаємо, Міністерство фінансів розробляє зміни до податкового законодавства, які передбачають обов’язкову сплату ПДВ для ФОПів, чий річний дохід перевищує 1 мільйон гривень.
Серед аргументів на користь нововведення називають:
-
Збільшення надходжень до бюджету — за оцінками, це може принести додатково 40 млрд грн.
-
Гармонізація з нормами ЄС — виконання вимог міжнародних партнерів та МВФ.
-
Боротьба з ухиленням від податків — унеможливлення використання спрощеної системи великим бізнесом («дроблення»).
-
Детінізація економіки — необхідність документального підтвердження походження товарів.
Що буде, якщо законопроєкт ухвалять
За оцінкою економіста Андрія Забловського, у разі запровадження таких змін найбільш відчутне зростання цін прогнозували для ФОПів 1-ї та 2-ї груп, а також для частини підприємців 3-ї групи.
Розрахунки свідчили, що для 1-ї групи ФОП товари та послуги могли здорожчати на 15–20%. Багато торгівців на ринках закуповували товар за готівку або у постачальників без ПДВ, тому в разі обов’язкової сплати податку їм довелося б фактично додавати 20% до кінцевої ціни.
Аналогічна ситуація могла скластися і у сфері побутових послуг. Експерти також припускали, що частина малого бізнесу могла б намагатися штучно занижувати дохід до 999 тис. грн, аби уникнути обов’язкової реєстрації платником ПДВ.
Для 2-ї групи ФОП прогнозували зростання цін на рівні 10–15%. Зокрема, у сфері громадського харчування частину податкового навантаження могли компенсувати закупівлі продуктів із ПДВ у великих постачальників. Водночас витрати на персонал і оренду приміщень не формували податковий кредит, що впливало на кінцеву вартість послуг.
У роздрібній торгівлі підприємці, які закуповували товар офіційно з ПДВ, мали сплачувати податок лише з власної націнки, а не з повної вартості продукції. Проте додаткові витрати на бухгалтерський супровід і звітність (15–20 тис. грн на місяць) також закладалися у ціни — орієнтовно плюс 2–5%.
ФОПи 3-ї групи, які раніше сплачували 5% від доходу, у разі перевищення ліміту мали б перейти на модель 3% + 20% ПДВ. Найбільше, за прогнозами, могли здорожчати послуги фрилансерів — консалтинг, навчання, ремонтні роботи — до 18–20%, адже вони практично не мали «вхідного» ПДВ для зменшення податкового навантаження. Водночас для підприємців, які працювали з великими компаніями-платниками ПДВ, ціни суттєво не змінювалися.
Експортери послуг, зокрема у сфері ІТ чи дизайну, також не зазнавали б зростання вартості, оскільки для експорту діяла нульова ставка ПДВ. Проте експерти наголошували: адміністративне навантаження та обсяг звітності для малого бізнесу значно зросли б.
Нагадаємо, раніше ми писали про те, що в Україні від 1 січня для фізичних осіб–підприємців, які працюють на першій та другій групах єдиного податку, почали діяти нові розміри ставок єдиного податку та військового збору.
